Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
грайливий — (який полюбляє пустувати, грати), жвавий, пустотливий … Словник синонімів української мови
грайливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
веселий — а, е. 1) Сповнений веселощів (у 1 знач.), радісного, безтурботного настрою. || Який виражає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій. || Схильний до веселощів (у 1 знач.). || Грайливий (перев. про тварин). 2) Який викликає веселощі (у 1 знач.),… … Український тлумачний словник
вибрик — у, ч. 1) Стрибок із відкиданням задніх ніг (про копитних тварин). || Грайливий стрибок (про людей). 2) перен. Раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вислів … Український тлумачний словник
грайливість — вості, ж. Властивість за знач. грайливий 1), 2) … Український тлумачний словник
грайливо — Присл. до грайливий 1), 2) … Український тлумачний словник
гривуазний — а, е. Нескромний, не зовсім пристойний; грайливий, легковажний … Український тлумачний словник
лукавий — а, е. 1) Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2) Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3) … Український тлумачний словник
пустотливий — а, е. 1) Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. || Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів. || Пов язаний із пустощами. 2) Легковажно жартівливий, невимушений … Український тлумачний словник
кокетливий — (який хоче сподобатися, схильний до кокетування), чепуристий, дженджуристий, дзиґльований, грайливий … Словник синонімів української мови
